И Ленин такой молодой...

Площадь Ленина, Днепродзержинск

В недалекие еще времена каждый населенный пункт Советской страны  обязан был иметь у себя памятник Ленину. Но времена меняются, как, впрочем, меняются и кумиры.

Теперь не каждый украинский город может похвастаться наличием у себя памятника Ленину. А вот Днепродзержинск - может. 55 лет тому назад 7 ноября на Транспортной площади, позже переименованной в площадь Ленина, был открыт памятник вождю мирового пролетариата.

Транспортная площадь до установки памятника Ленину, 1957 год 

Как все это происходило писала газета "Дзержинец" в статье "Відкриття пам`ятника В.І.Леніну" от 7 ноября 1958 года.

"... 6 листопада. Після роботи з прапорами, оркестрами прийшли на Транспортну площу десятки тисяч трудящих. Серед них можна бачити і дорогих наших гостей - колгоспників навколишніх сіл. Радісний, знаменний сьогодні день у трудящих нашого міста, як і всієї України. За успіхи, досягнуті в розвитку соціалістичного сільського господарства наша республіка нагороджена орденом Леніна. У нашому місті напередодні свята відкривається пам`ятник засновнику і організатору Комуністичної партії та Радянської держави безсмертному Володимиру Іллічу Леніну.

Три години дня. На трибуну піднімаються старі більшовики, передовики виробництва, керівники партійних, радянських, громадських організацій міста.

Мітинг відкриває голова виконкому міської Ради  депутатів трудящих т.Смирнов. Під звуки гімну Радянського Союзу до вкритого білим шовком пам`ятника підходять представники трьох поколінь: посивілий в боях і труді старий комуніст т.Бойко, передовий сталевар комсомолець Миргородський та учень індустріального технікуму Кривцун, піонери Ліда Мартинова та Анатолій Галич. Біле покривало поволі опускається вниз. Звучить партійний гімн "Інтернаціонал". Мов зачаровані, дивляться тисячі людей на величну у своїй постаті фігуру любимого Ілліча.

До мікрофона підходить секретар міськкому партії т.Рогоза.

- Сьогодні, напередодні 41-х роковин Великого Жовтня, - говорить він, - ми відкриваємо пам`ятник генію людства, організатору Комуністичної партії і Радянської держави Володимиру Іллічу Леніну. Історія не знає іншого вождя, який би був так тісно зв`язаний з народом, як Ленін. Найкращі революційні риси робітничого класу втілені у Леніні. Всю силу свого генія, весь вогонь свого серцявін віддав народу, вірному служінню йому. Хай же сьогоднішнє свято - знаменний день відкриття пам`ятника - буде початком нового, ще більшого піднесення соціалістичного змагання трудящих міста на честь наступного XXI з`їзду КПРС, початком нових трудових перемог у будівництві комунізму.

З короткою хвилюючою промовою виступає старий комуніст, учасник громадянської і Великої Вітчизняної воєн, колишній командир бронепоїзда "Радянська Росія", спорудженого руками металургів-дніпровців, т.Бойко.

- Відкриття пам`ятника вождю і вчителю В.І.Леніну, - сказав він, - глибоко схвилювало нас, старе покоління робітників, людей, які мали велике щастя жити і боротися під його керівництвом. Радісно бачити, як ленінські заповіти перетворюються в життя під керівництвом ленінського Центрального Комітету партії. Хай відкритий сьогодні пам`ятник , образ великого Леніна дає натхнення кожному трудящому нашого міста на нові славні діла.

Виступає один з кращих сталеварів заводу імені Дзержинського Герой Соціалістичної Праці т. Канарейкін. Він говорить, що відкриття пам`ятника - велика і радісна подія в житті трудящих міста. Металурги заводу вносять достойний вклад у будівництво комунізму. Тов. Канарейкін з радістю рапортує партії і Радянському урядові про успішне виконання металургами заводу зобов`язань, взятих на честь свята. Він запевняє Центральний Комітет партії, що трудящі Дніпродзержинська новими успіхами в труді зустрінуть  XXI з`їзд КПРС.

Хвилюючу промову виголошує директор заводу імені Дзержинського Герой Соціалістичної Праці т. Орєшкін.

Перед мікрофоном учениця 6-го класу 31 школи Ліда Мартинова. Від імені піонерів і школярів вона дає клятву бути вірними великому Ленінському прапору.

Секретар міськкому партії т.Тубольцев зачитує Указ Президії Верховної Ради СРСР про нагородження Української РСР орденом Леніна за успіхи в розвитку сільського  господарства та лист ЦК КПРС, Президії Верховної Ради Союзу РСР, Раді Міністрів Союзу РСР від трудящих України, який одностайно схвалюється.

Мітинг перетворився у яскраву, хвилюючу демонстрацію єдності і згуртованності дніпродзержинців навколо партії, їх готовності новими трудовими перемогами далі боротися за бессмертні ідеї В.І.Леніна, за перемогу комунізму".

Памятник В.И.Ленину

И сразу же бронзовая фигура Ленина стала местом паломничества молодоженов, возлагавших цветы у ее подножия, учащихся школ, воспитанников детских садов. Самым первым упоминанием о такой экскурсии стала заметка "Біля пам`ятника Леніну" воспитательницы детского сада № 16 Т.Головатой, напечатанная в "Дзержинце" 20 декабря 1958 года.

"Відкриття пам`ятника геніальному вождю трудящих В.І.Леніну є великою радістю для всіх трудящих нашого міста. Вихователі дитячого садка № 16 розповіли дітям про життя і діяльність засновника першої в світі соціалістичної держави, по того, хто всі свої сили і життя віддав для  щастя народу, для щасливого дитинства в нашій країні. Діти побажали піти до пам`ятника, подивитися на нього і покласти біля нього квіти.

Таку екскурсію ми провели. Дітям було розказано, хто автори пам`ятника, з якого матеріалу пам`ятник зроблений. Діти читали вірші про В.І.Леніна, поклали біля підніжжя пам`ятника живі квіти".

Но не гоже было находиться памятнику вождя мирового пролетариата на какой-то Транспортной площади. Поэтому уже в конце декабря того же года ее "по просьбе трудящихся" переименовали в площадь Ленина. "Виконком Дніпродзержинської міської Ради депутатів трудящих перейменував Транспортну площу в площу імені В.І.Леніна. Це найбільш благоустроєне і найкрасивіше місце в Дніпродзержинську. Площу біля міського театру імені Лесі Українки названо Комсомольською", - такое небольшое сообщение было напечатано в "Дзержинце" 24 декабря 1958 года.

Фото 60-х годов

Справка

Постамент высотой 3,5 метра сделан из розового гранита. На нем установлена 4-метровая скульптура из кованой меди, изображающая вождя с кепкой в руке. Авторы памятника - скульпторы Иван Першудчев, Светлана Драковцева и архитектор Борис Мезенцев.

Архитектор главной площади Днепродзержинска

Бывают невероятные совпадения, рождающие легенды, - рассказывает Людмила Глок. - 25 сентября 1943 года взвод старшего техника-лейтенанта Олега Петрова из 273-го отдельного инженерного батальона переправлял первых бойцов 236-й дивизии на плацдарм у Сошиновки-Аул. И за этот подвиг командир был представлен к ордену Красной Звезды.

Демобилизованный офицер, сняв погоны, вернулся к своей специальности архитектора в Днепропетровск. И там судьба свела его с ровесником, главным архитектором Днепродзержинска Сергеем Брусовым. Петров был родом из Харькова, но закончил Днепропетровский инженерно-строительный институт. А Брусов закончил перед войной Харьковский строительный. И ему позарез нужны были профессиональные архитекторы, которых в то время остро не хватало для индивидуального проектирования жилых зданий, предусмотренных по новому генплану.

У Петрова работы было полным-полно и в областном центре, который надо было поднимать из руин. Но Брусов увидел его проекты в стиле «победного ампира» и таки уговорил взяться за новый квартал на новом центральном проспекте, обозначенном на плане как улица Новая Запорожская.

Сейчас, когда О.Б. Петрова называют создателем днепропетровской архитектурной школы, когда спроектированные им здания являются украшением областного центра,  особенностью его стиля называют умение подчинить рельеф любой сложности функциональной целесообразности. Дом со шпилем в Днепродзержинске – яркое тому подтверждение. Архитектор, соорудив 7 этажей «башни», вписал его под углом в улицу Широкую.

«Дом со шпилем»

«Петровский квартал» - три здания, расположенные между Широкой и Кирпичным переулком. Объединенные почерком мастера, они совершенно не похожи один на другой.  И хотя будущий проспект Ленина задумывался широким, позволяющим просмотр фасадов новых домов, «ланшафтные дизайнеры», высаживающие высокорослые деревья, увы, закрыли здания. Это мешает их целостному восприятию. А фасад дома, выходящий на Кирпичный переулок, вообще не просматривается в созданном архитектором торжественном  великолепии, которое видно, разве что на старых фото. На месте кирпичного куба пятиэтажки по проекту должна была находиться площадь.

В декоре «петровского квартала» много атрибутики победы – лавровые листья, перевитые лентами, звезды на фронтонах, арки. В то же время, национальный колорит выражен в цветочном орнаменте.

«Дом со шпилем», точнее, его «башня» в 7 этажей, где на шести расположены квартиры, оставался долгие годы единственной высоткой Днепродзержинска. Колонны на седьмом этаже башни - модернизированного коринфского ордера. Лоджии на третьем и четвертом этажах имеют элементы ионического ордера. Фигурные украшения, которые венчают стены последнего этажа башни - это акротерии. Относительно стиля здания, с формальной стороны это эклектика (несколько от ренессанса, барокко, готики, даже последние отголоски конструктивизма). Если же рассматривать дом, как целостное произведение искусства - он представляет собой образец советской архитектуры на рубеже 40-х и 50-х годов.

Справка

Петров Олег Борисович (1914-1994), заслуженный архитектор УССР, профессор, заведующий кафедрой архитектурного проектирования ДИСИ. Автор административного корпуса ЮМЗ, соавтор боковых зданий от бывшего Минчермета в Днепропетровске, автор летнего театра в парке Чкалова, дома №55 на пр. Карла Маркса (центральный гастроном) и др.

Все эти детали украшений изготавливались в лепной мастерской треста "Дзержинскстрой". На фотографии Ф.Козловского, напечатанной 9 мая 1953 года в "Дзержинце", воспитанник ремесленного училища комсомолец Владимир Шершень производит модель Коринфский капители для художественного оформления новых жилых домов, строящихся для трудящихся.

На снимке Ф.Козловского, опубликованном в "Дзержинце" от 08.06.1952 г., рабочие трудятся над архитектурным оформлением нового дома

В 1952 году на углу улиц Заварихина и Широкой был построен многоэтажный дом для трудящихся завода им. Дзержинского, в котором в свое время находились магазины "Детский мир", "Рубин", "Книги". Здание украшали многие архитектурные детали, пилястры, в центре дома был устанавлен герб Советского Союза.

В.Куленко, Л.Глок