Література для майбутніх патріотів

«В українській є такі смачні слова, аналогів яким немає в жодній іншій мові і зрозумілі вони лише носіям», — впевнена поетеса Олена Ляшенко, яка працює викладачем української мови та літератури у школі №6 Кам’янського.

Писати вірші Олена почала ще зі шкільних років, тому після заміжжя вона залишила своє дівоче прізвище як творчий псевдонім. «Я пишу дуже давно. Навчаючись у школі, я пройшла багато міських, обласних та всеукраїнських літературних конкурсів, усі нагороди та грамоти були виписані на дівоче прізвище, тим паче у творчому колі мене знають як Ляшенко», — пояснює Олена.

З 2006 року молода поетеса долучилася до молодіжного літературно-мистецького клубу VivArt, де зосереджена талановита молодь Кам‘янського. «Цьогоріч VivArt святкував 12 років своєї діяльності, — каже поетеса, — а я вже 11 років разом із ним».

«Мені, як вчителю, близька проблема талановитої молоді. Доки діти навчаються в школі, для них проводять різноманітні конкурси, є кому ними займатись та розвивати їхній талант, – розповідає Олена Ляшенко. - А коли вони йдуть до вишів, вже і вікова категорія змінюється, змінюються і вимоги до них. Зрештою, найчастіше, вони залишаються сам на сам зі своєю творчістю. Тому я вдячна Марії Дружко за те, що вона створила осередок творчих людей. В нас є можливість працювати, розвивати свою творчість, публікуватись, спілкуватись один з одним, переймаючи досвід. Тому VivArt став для мене особливою подією, я не втратила прагнення далі розвивати творчі здібності».

Як розповіла Олена, декілька років тому вона перейшла до написання дитячої літератури, її приваблює байкарство. «Я прагну відродити жанр, який, на жаль, несправедливо підзабутий у сучасній літературі. На мою думку, вірш повинен навчати дітей моральним цінностям. А почати працювати в цьому напряму мене спонукало очікування на дитинку. Саме під час вагітності була написана перша байка. Наразі, я продовжую писати в цьому жанрі і позиціоную себе як дитяча письменниця», — каже Олена. Влітку 2017-го побачила світ перша дитяча книжка Олени Ляшенко — «А сьогодні на ставочку», презентація якої проходила у Центральній міській бібліотеці, СЗШ № 6 та СЗШ №20, куди Олену запросили на зустріч з маленькими поціновувачами віршів її колеги.

12 січня в нашому місті вперше пройшов літературний ринг, де змагалися молоді літератори Кам’янського. Переможницею рингу стала Олена Ляшенко, яка на розсуд глядачів представила свої авторські байки.

«Від літературного рингу я була в захваті. Як вчителю української літератури, мені відомо, як діти поводяться під час уроків – хтось читає, хтось ні, комусь цікаво, а комусь не дуже. Але на цьому заході я була захоплена тим, як діти сприймали сучасну літературу. Публіка виражала свої емоції настільки відверто, що деякі із запрошених гостей дивувалися, чи це не сплановано, – поділилася враженнями письменниця. – У ринзі я брала участь разом з друзями з клубу VivArt, тому казати «змагались» було б недоречно. Це була наша загальна перемога: перемога літератури, перемога творчості та слова, яка відобразилася в очах дітей. А це найголовніше, оскільки дитина – найнеупередженіший, найнепідкупніший критик і суддя», — впевнена Олена.

Зараз молода поетеса працює над виходом другої книги для дітей. «Вже готові тексти та малюнки, триває робота над цифровою обробкою малюнків, – поділилася Олена. – Не дивлячись на те, що книга дитяча, вона буде навчати патріотизму. Нещодавно мене спитали: хто такий справжній патріот? Як на мене, це не той, хто раптом вирішив ним стати. Дорослу людину важко навчити любити свою країну. Це закладається з дитинства. Це самоусвідомлення та світогляд. Тому моя мета — через свої байки показати, чому потрібно любити Україну», — каже Олена.

Олена Ляшенко впевнена, що кожен громадянин країни повинен знати українську мову та намагатись якнайбільше говорити нею. «Без мови немає народу! — впевнена поетеса.— Тим паче відомо, що українська — найспівочіша серед мов, що важливо для самоусвідомлення дитини як українця. Напевно, саме необхідність сучасного дослідження та розвитку української мови спонукали мене до написання як дитячих україномовних книжок, так і наукового дисертаційного дослідження у напрямку філології».

Ексклюзивно для нашої газети Олена Ляшенко поділилась однією з байок нової книжки, яка незабаром побачить світ, а головне, як наголошує сама авторка, «… торкнеться дитячих долонь і, сподіваюсь, сердець».

У ЧОМУ СИЛА?

Мурашеня кричить з порогу:

- Послухайте, заради Бога,

Я найсильніший на землі!

Таємна сила є в мені:

Загуглив і дізнався враз,

Що в цілих 50 аж раз

Більшу, ніж важить рідний тато,

Вагу спроможний я підняти! 

Тим часом інші працювали, 

Новий будинок будували, 

Просторий, затишний, зручний:

- Гей, чоловіче молодий,

Ти б, може, краще допоміг? 

Мурашеня ж не чує їх:

- Як можу стільки сили мати, 

Собі збудую сам «палати»! 

Палац-мурашник до небес 

Створю. Я – справжній Геркулес! 

Сивий Мураха-бородань 

Сміявсь з дитячих поривань. 

Мурашеня ж бо із листочків 

Вклада фундамент на горбочку:

- Два… десять… тридцять… сорок сім… 

Сердега впав, немає сил…

А бородань сивоголовий

Підліз поближче і говорить:

- Візьми гіллячку і зламай. 

Малий підвівся:

- Зачекай!

За мить гіллячка навпіл «трісь»…

- Тепер за віника візьмись,

- Продовжує навчать старий, 

- Чого ж бо дивишся? Бери! 

Тут гілочок - десятків три,

Ану ж бо, спробуй, хоч зігни. 

Аж червоніє – так ламає:

- Та що ж воно все означає? 

Одна ламається і гнеться,

А купа щось не піддається… 

Хе-хе-кнув Дід-мураха сивий:

- Ти ж хизувався тим, що сильний? 

Так і в житті, юначе-друже:

Де легко, там здаєшся дужим,

А до великої мети

Потрібно разом всім іти!

З дитинства мусиш знати, сину:

У єдності вся наша сила!

К. Кіба