«Співаночки» відроджують козацькі пісні

Відроджувати козацькі пісні Дніпропетровщини та прославляти цей вид народного мистецтва далеко за межами України — мета етно-гурту «Співаночки» Кам’янського музичного коледжу (керівник Анжела Галина).

Козацькі пісні Дніпропетровської області у 2016 році були включені до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Козацький спів – розлогий, протяжний, розкладений що найменше на 8 голосів, без музичного супроводу, його важко сплутати із жодним іншим. Манера виконання цих пісень зберіглася у містечках та селах Дніпропетровської області, які раніше були козацькими слободами. З часом носіїв козацької пісні стає все менше, на жаль, цей вид мистецтва може опинитися на межі вимирання. Тому колектив музичного коледжу Кам’янського підтримав ініціативу обласної ради у відродженні козацьких пісень.

«Офіційно на території Дніпропетровської області залишилось лише три колективи, які виконують козацькі пісні, при цьому середній вік виконавців сягає 80-90 років, – розповіла директор музичного коледжу Ірина Великодна. – Окрім того, козацький спів ніде не викладають, тому ми переймаємо цей вид мистецтва напряму від носіїв».

У 2015 році у музичному коледжі Кам’янського був сформований етно-гурт «Співаночки». Молоді артисти разом з керівником Анжелою Галиною регулярно відвідують фольклорно-етнографічний ансамбль «Криниця» з містечка Підгороднє, що неподалік Дніпра. На зустрічах молоді артисти переймають манеру співу традиційних козацьких пісень від носіїв, які з покоління в покоління передавали цей вид народного мистецтва. Тому навіть виконання козацьких пісень можливе лиш з їхнього дозволу. Особлива увага на цих зустрічах приділяється збереженню стилістики та особливостей народного співу.

Як розповіла керівник етно-гурту Анжела Галина, манера виконання козацьких пісень дуже складна: «В нашому коледжі взагалі немає фольклорного факультету та народного співу. Тому нам прийшлось залучати учнів, які вже вміють співати, але окрім того їх штучно навчаємо народному співу. В основному, ансамбль формували з молоді, чиї батьки колись співали, адже далеко не кожна людина зможе так співати. Це залежить від фізіологічних особливостей». Окрім того, козацька пісня дуже протяжна і зазвичай налічує від 15 до 30 куплетів. «Ми спочатку взагалі думали, що не впораємося з цією задачею, — згадує Анжела Галина, — але, як виявилося, все вийшло, та ще й на «відмінно»! Діти з задоволенням переймають козацький спів. Мені здається, що козацька пісня в нашій крові, це голос предків».

Анжела Галина зауважила, що найголовніше у виконанні козацької пісні – це зберегти автентичність. «Навіть в тексті цих пісень зберігаються слова, які не вживаються в сучасній українській мові, – розповіла керівник гурту «Співаночки». — Тому переймати ці пісні безпосередньо від носіїв дуже важливо, адже це відродження наших традицій, які знищувались протягом століть. В козацьких піснях відображена наша історія, доля нашого народу. «А вже років двісті, як козак в неволі» - ці пісні й досі актуальні».

За час існування колективу «Співаночки» стали переможцями обласного конкурсу «Петриківський дивоцвіт», міжнародного конкурсу Golden Lion у Львові та міжнародного фестивалю «Буковель-фест». Влітку 2017 року етно-гурт став учасником Міжнародного фольклорного фестивалю «Балтика»-2017 у Литві, де отримав міжнародний сертифікат.

Наразі етно-гурт «Співаночки» готується до участі у міжнародному фестивалі в Естонії, де буде представляти не лише наше місто, а й всю Україну. «Маючи досвід участі у міжнародному фестивалі, ми вирішили додати у виступи інструментальне супроводження та елементи українського народного танцю, щоб комплексно презентувати українську культуру, – пояснила Анжела Галина. – Ми прагнемо прославляти козацьку пісню далеко за межами нашої країни. Мріємо поїхати до Канади, щоб зустрітися з українською діаспорою, адже саме туди емігрувала велика кількість талановитих українців. Дуже важливо продовжувати досліджувати та відроджувати український козацький спів, адже це наша історія і культура».

К Кіба