Українська пісня об’єднує

Вона зачаровує та надихає, дарує настрій та розважає — українська народна пісня настільки багатогранна, що знайдеться мотив до кожної миті життя. Саме через пісню люди висловлювали власні почуття та розповідали про своє буття. Минає час, проте і сьогодні українська народна пісня лунає у кожному куточку країни. Кам’янське не виключення, адже наші містяни не лише працьовиті, а й неймовірно талановиті люди.

Порівняно нещодавно у Кам’янському сформувався гурт народної пісні «Вишиванка», який наразі діє при Всеукраїнському об’єднанні «Єдності». Незважаючи на те, що разом жінки співають порівняно нещодавно, українська пісня супроводжує кожну з них протягом життя. І саме любов до української народної пісні об’єднала їх.

«На сцені я почала співати з 75-го року, беручи участь у заходах, які проходили у парку, – розповідає Людмила Завойко, солістка гурту. – Але життя склалося так, що спів відійшов на другий план. Робота, діти, турботи... Тому співати мені приходилось лише у караоке на кухні». Учасниці гурту зізнаються, що любов до пісні передавалася їм від їхніх мам та бабусь, тому кожна з них протягом життя співала у різних міських колективах. Гурт «Вишиванка» почав формуватися навесні цього року. Ініціатором створення колективу стала Віра Кузьмівна Єрмошина – активна та талановита жіночка. Минулого року вона переїхала до свого сина у Кам’янське з села Преображенка. «Я ходила по місцевих колективах, пробувала співати з ними, — розповідає Віра Кузьмівна, – а потім вирішила, що краще самій знайти однодумців і створити свій колектив. Вперше з дівчатами ми зустрілися на святі меду у лівобережній бібліотеці, там спробували разом заспівати. Так і почалася наша спільна творчість».

Шукаючи підтримки своїх творчих ідей, Віра Кузьмівна познайомилась з Іриною Кучер, головою ГО «Всеукраїнське об’єднання «Єдності». «Перші наші костюми ми пошили завдяки «Єдності». Вишиванки в нас були, адже сама я вишиваю, але нам не вистачало плахт. «ВО «Єдності» нам з цим допомогла, – розповідає керівниця гурту. – Окрім того нам дали можливість проводити репетиції у приміщенні організації, де ми тепер зустрічаємося щовівторка». Перший виступ гурту «Вишиванка» у теперішньому складі відбувся під час святкування Дня незалежності у Центральному парку культури та відпочинку.

Гурт виконує як українські народні та обрядові пісні, так і авторські, адже керівниця гурту також пише власні пісні. «Я раніше писала вірші, але через життєві турботи я перестала приділяти цьому увагу, – згадує Віра Кузьмівна. – Лише коли вийшла на пенсію, почала знову складати вірші, а посприяв цьому «попєрєднік» Азаров. Я дуже люблю українську мову і мене так заціпило, коли я почула його виступи, як він ганьбить нашу мову, що почала писати про нього гуморески». Наразі у репертуарі гурту «Вишиванка» є пісні, присвячені рідному краю і навіть Кам’янському, які написала Віра Єрмошина. Жінка зізнається, що закохалася в наше місто: «Коли я розповіла сестрі, яка живе у Польші, що в нас у парку щонеділі проводять танцювальні вечори для старшого покоління і люди з Дніпра до нас приїжджають на ці заходи, вона сказала: «Сестро, так це ж європейський рівень!» І насправді, Кам’янське розвивається на очах, і це надихає».

«Тут я відчув тепло дружніх долонь. Тут Прометей несе людям вогонь. Зелень каштанів, срібло фонтанів — То Кам’янське, моя вічна любов».

Уривок з пісні про Кам’янське, яку написала Віра Єрмошина

Учасниці колективу «Вишиванка» впевнені, що необхідно популяризувати українські народні пісні. «Кажуть, що люди не люблять українські пісні, але це неправда. То не хочуть співати, а слухати українські мелодії люблять всі: і молодь, і старше покоління. Єдина проблема у нашій державі у тому, що творчість не підтримують, тому нам самостійно доводиться шукати фінансової підтримки», — говорить Віра Кузьмівна.

Наступний виступ, який планують учасники гурту «Вишиванка», відбудеться у День українського козацтва, 14 жовтня. Керівник колективу Віра Єрмошина каже, що гурт націлений використовувати кожну можливість, аби люди якомога частіше чули народні пісні.

Людмила Завойко

К. Кіба