“В мене нема досвіду корупції!” – відповідає на закиди щодо браку менеджерського досвіду Олександр Залевський, чи не єдиний в східних районах України секретар міськради, обраний від “Свободи” у Днiпродзержинську.

– Чим має займатись секретар міськради, на ваш погляд?
– Насамперед робота секретаря – супроводжувати процес виконання рішень міської ради. Секретар передає прийняті рішення місцевих законодавців до виконавчої  влади і контролює хід їх виконання.
Секретар має бути посередником між міськрадою та міським головою, координувати їх зусилля.
Особисто я прийшов на цю роботу, щоб ламати неефективні та корупційні схеми в управлінні містом і будувати нову систему влади – народну.

– Якими ви бачите робочі стосунки з міським головою?
– Всі корисні для громади міста ініціативи та дії Андрія Леонідовича я буду підтримувати. І він це, сподіваюсь, розуміє.
Моє висування і обрання секретарем не обійшлося без компромісів. Це знак довіри, показник того, що ми можемо домовлятись і співпрацювати.

– В міськраді багато депутатів, що, як і ви, новачки в міському самоврядуванні. Чи не завадить брак досвіду розібратися з проблемами, що накопичувались стільки років?
– Насамперед, ми не маємо досвіду корупції, досвіду створення і накопичення проблем. Вирішувати проблеми можна еволюційним шляхом, а якщо хтось заважає еволюції – тоді революційним… До того ж і я, і мої колеги готувалися до того, щоб бути депутатами, займалися самоосвітою.

– Ваше бачення бюджету-2016 і перспектив його виконання?
– Звичайно, більша частина бюджету, біля 80%, – це так звані захищені статті: зарплатня бюджетникам, комунальні послуги бюджетних установ… Але те, що грошей нема, брехня! Залишається досить значна сума на розвиток міста, тому головне завдання – не допустити неефективного використання бюджетних коштів. Звичайно, якщо в сльоту та мороз відбійники на мосту через Дніпро фарбувати – ніякого бюджету не вистачить!

– Як ви ставитесь до ініціативи депутатів, які пропонують негайно скорочувати штат посадовців виконавчої влади?
– Скорочення штатів неминуче і необхідне, бо 70 мільйонів гривень на утримання апарату управління – це забагато. Але тут ідеться про долі людей, тому процес оптимізації має бути виваженим.

– Ваше обрання підтримали 32 депутати з 37, що голосували. Чи відчуваєте підтримку членів інших фракцій, сподіваєтесь на подальшу співпрацю?
– Те, що мене обрали секретарем міськради, вважаю торжеством демократії. Адже я не був впливовою людиною в місті, і фракція “Свободи” в раді не найбільша. Мою кандидатуру висунули 22 депутати, тому, хоч і не маю ні перед ким жодних зобов’язань, сподіваюсь на їхню підтримку.
Насамперед, звичайно, розраховую на підтримку демократичних сил у міськраді. Але партійний колір не головне, тому сподіваюсь на консолідацію депутатів навколо ідеї – приносити користь місту.
А головне – підтримувати громадських активістів, щоб земляки не були байдужими до долі рідного міста.

– Як поставилися ваші однопартійці до такого очевидного успіху “Свободи” в Дніпродзержинську?
– Звичайно, Дніпродзер-жинськ не є одним з міст, де традиційно сильні позиції “Свободи”. Тим значніша наша перемога тут – наші побратими це розуміють, тому обіцяють мені повну підтримку.

– Як ви сьогодні ставитесь до різких змін у житті – статус службовця, службовий кабінет, службове авто?..
– Я не одразу погодився на пропозицію стати секретарем міськради – 2 тижні сумнівався!.. Я розумів, що життя зміниться. Але я розумію, що це є шанс змінити життя мешканців міста на краще.
До кабінету потроху звикаю. Службовим авто поки користувався раз чи два. На роботу та з роботи їду маршрутками – ближче до виборців.

Беседовал Валентин Фиголь, фото  Сергея Петренко.