Стрийським міськрайонним судом Львівської області було видано обмежувальний припис, яким кам’янчанину заборонялося наближатися на 50 метрів до місця проживання та роботи колишньої дружини, однак він тричі приходив до неї у магазин, де облив жінку водою і намагався облити кавою, а також спробував відібрати в неї телефон, а пізніше вдарив кулаком в обличчя біля храму. Крім того, чоловік забрав собі чужу картку з банкомату. За скоєне суд засудив його до двох років пробаційного нагляду.

Як йдеться у матеріалах справи, обвинувачений – уродженець Кам’янського, що має інвалідність ІІ групи та є учасником бойових дій. У листопаді 2023 року, перебуваючи у місті Стрий, він помітив забуту банківську картку в картоприймачі банкомата та забрав її собі з метою подальшого зняття грошових коштів для власних потреб.

Окрім цього, знаючи, що судом відносно нього видано обмежувальний припис, 1 березня 2024 року чоловік зайшов до приміщення продуктового магазину, де його колишня дружина працює продавцем,  та вчинив з жінкою конфлікт, під час якого намагався вилити на неї каву.

Тиждень потому, 8 березня, він знову зайшов до приміщення вищевказаного магазину та знову вчинив із колишньою дружиною конфлікт, під час якого взяв із прилавку склянку з водою та вилив на неї.

10 березня, під час чергового візиту до магазину, чоловік намагався вирвати у колишньої дружини з рук мобільний телефон, за допомогою якого остання фіксувала його протиправні дії, а 14 березня, коли колишнє подружжя перебувало поблизу Катедрального храму Успіння Пресвятої Богородиці, – вдарив жінку кулаком в губу, спричинивши легкі тілесні ушкодження.

На цьому чоловік не зупинився і вранці 1 квітня зайшов у приміщення квартири, де мешкає його колишня дружина, та перебував там до моменту виявлення його їхнім сином.

Його дії було кваліфіковано за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 357, ст. 390-1 КК України (привласнення офіційного документа, вчинене з корисливих мотивів;  умисне спричинення легкого тілесного ушкодження та умисне невиконання обмежувального припису).

Обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та просив його суворо не карати. Матеріальну шкоду, завдану власниці картки, чоловік відшкодував у повному обсязі тому вона заявила, що претензій до нього не має. Втім, колишня дружина просила призначити обвинуваченому суворе покарання.

Суд визнав чоловіка винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Дійшовши переконання, що виправлення та перевиховання засудженого можливе без ізоляції його від суспільства, суд призначив йому покарання:

• за ч. 1 ст. 125 КК України – у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн;
• за ч. 1 ст. 357 КК України – у виді штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850  грн;
• за ст. 390-1 КК України – у виді пробаційного нагляду строком 2 роки.

Шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточним покаранням для засудженого став пробаційний нагляд строком 2 роки.