До нас звернулася мати воїна, що проходить службу в АТО Людмила Олексіїївна з наступним питанням.

«Мій син в даний час проходить службу в зоні проведення АТО за контрактом. Раніше він був мобілізований і вже проходив службу в АТО, повернувся та отримав статус учасника бойових дій. У зв’язку з цим йому було надано пільги з оплати житлово-комунальних послуг. Сину на праві власності належить однокімнатна квартира, в якій він прописаний та проживає один. Однак зараз, після того, як він погодився на пропозицію військового комісаріату продовжити контракт про проходження військової служби у зоні проведення АТО, комунальні служби припинили враховувати його пільги та всі платежі стали нараховувати йому у повному обсязі. Чи законно це?»

Андрій Курпіль,
адвокат, партнер юридичної компанії «ДНІПРОЮРКОМ»

Шановна Людмило Олексіївно!

Оскільки ваш син є військовослужбовцем, він має права та гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

У відповідності з абзацами 1, 3 пункту 5 статті 12 цього Закону військовослужбовцям та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, надається 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) в жилих будинках усіх форм власності в межах встановлених норм, передбачених законодавством.

Пунктом 4 Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2003 р. № 426, визначено, що до членів сім’ї пільговика належать такі, що проживають разом з ним, дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані інвалідами з дитинства 1 та  2 групи або інвалідами 1 групи; особа, яка проживає разом з інвалідом  війни  1 групи та доглядає за ним, за умови, що інвалід війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні  батьки; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням  пільговика та проживає разом з ним.

Центральне місце серед нормативних актів у сфері забезпечення прав учасників бойових дій (в т.ч. воїнів, які проходили службу в АТО) займає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Крім того, вказане питання регулюється і Законами України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та рядом інших нормативних актів. 

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з’єднань, об’єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Безпосередньо перелік пільг, що передбачені для учасників бойових дій, передбачений у ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Серед інших, у сфері житлово-комунальних послуг учасникам бойових дій надаються такі пільги:

– 75-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);

– 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання;

– 75-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.

При цьому варто зазначити, що площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю. Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 75-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім’ю).

Пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, надаються учасникам бойових дій та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.

Законодавством також врегульовано, що площа житла, на яку нараховується 75-процентна знижка плати, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім’ї осіб, які не мають права на знижку плати. Якщо в складі сім’ї є особи, які мають право на знижку плати в розмірі, меншому ніж 75 процентів, спочатку обчислюється в максимально можливому розмірі 75-процентна відповідна знижка плати.

Проте, в даному випадку проблема полягає у тому, що особа фактично припинила проживати у своїй квартирі, оскільки з моменту повторного зарахування на військову службу за контрактом місцем її перебування стала відповідна військова частина. І хоч військовослужбовець не втратив статус учасника бойових дій та відповідне право на пільги, проте виключно через факт його тимчасової відсутності у своїй квартирі комунальні служби стали вважати, що у даній квартирі пільговиків більше немає та почали нараховувати платежі у повному обсязі. 

Зі змісту ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вбачається, що підставами для зняття з  реєстрації  місця проживання особи є: заява  особи  або  її  представника,  що  подається до органу реєстрації;  судове  рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права  власності  на  житлове  приміщення  або  права користування житловим  приміщенням,  про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;  свідоцтво про смерть;      паспорт  або  паспортний  документ,  що  надійшов з органу державної  реєстрації  актів  цивільного  стану, або документ про смерть,   виданий   компетентним   органом   іноземної   держави, легалізований в установленому порядку; інші документи, які свідчать про припинення: підстав  для  перебування  на  території України іноземців та осіб без громадянства;      підстав    для    проживання    або   перебування   особи   у спеціалізованій    соціальній    установі,   закладі   соціального обслуговування та соціального захисту.

Як бачимо, укладення (продовження) вашим сином контракту про проходження військової служби в зоні проведення АТО не є само по собі підставою для зміни (зняття з реєстрації) його місця проживання.

У вашій ситуації така зміна можлива лише за відповідною заявою вашого сина, поданою до територіального органу Державної міграційної служби за місцем проходження військової служби.

Отже, якщо він не звертався із такою заявою, дії комунальних служб по припиненню врахування його пільг є незаконними.

Загалом існує парадоксальна ситуація, коли воїн, маючи право на пільги, буде змушений повернувшись зіштовхнутися з вимогами про сплату боргу та можливо навіть і штрафних санкцій, при тому, що дія цих пільг не припинялася, а ними він за іншої адресою не користувався.

Це недопустима прогалина в законодавстві, яка значно обмежує права учасників АТО та вимагає негайного правового врегулювання. Так, подібне правове регулювання фактично дискримінує учасника АТО, який не має сім’ї, у порівнянні з такими самими військовослужбовцями, які мають родини і члени сімей яких залишилися проживати у своїх квартирах, в той час коли сам воїн проходить військову службу. Логіка комунальників не витримує критики – якщо воїн один – пільги після його зарахування у військову частину за його квартирою не зберігаються, якщо ж у нього в квартирі лишилися члени сім’ї – тоді пільги продовжують надаватися.       

Зважаючи на вищевикладене, слід звернутися до положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Так, відповідно до ст. 1-2 вказаного Закону, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв’язку з особливим характером військової служби, яка пов’язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

А стаття 2 цього Закону встановлю пряму заборону обмежень прав військовослужбовців: ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Тому військовослужбовцю слід сплачувати за комунальні послуги відповідно до наявних пільг. А в разі спору з комунальними службами доведеться доводити свою правоту в суді.