Церкви та релігійні організації зможуть перевіряти на ознаки російської пропаганди

Поділитись:
WhatsApp
Viber

9 травня Кабінет Міністрів України затвердив поставу № 541, в якій визначив критерії наявності ознак російської пропаганди в релігійних організаціях та затвердив процедуру розгляду питання щодо підтвердження таких фактів.

Відповідно цієї постанови, розгляд звернень буде проводитися або за ініціативою Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС), або на підставі звернення органів влади, громадян чи організацій.

Якщо виявлено ознаки пропаганди, ДЕСС видає наказ про створення групи для розгляду питання. Виявлення неодноразових фактів використання релігійної організації для цілей поширення пропаганди ідеології “русского міра” підтверджується висновком, що затверджується наказом ДЕСС. Останні (накази) планують оприлюднювати на сайті ДЕСС. Про якесь покарання в постанові прямо не вказується.

Ознаки пропаганди ідеології “русского міра” виглядають наступним чином:

  • обґрунтування необхідності відновлення євразійського імперського простору, в якому немає місця для незалежної України, під егідою Російської Федерації;
  • представлення так званої “спеціальної військової операції” як “священної війни”, “протистояння бездуховному, безбожному Заходу”;
  • обґрунтування територіальних претензій та російської військової агресії, знищення суверенітету і територіальної цілісності України з посиланням на спільну історію, релігійні традиції, мовну спорідненість, історичну пам’ять;
  • заперечення існування української нації, української державності, права України на державний суверенітет з використанням ідей “триєдиної Русі”, “триєдинства російського народу”;
  • виправдання експансії Московського патріархату на території України за допомогою аргументів про унікальність російського історичного шляху, російської духовності, особливу святість, “вселенськість” російського православ’я, одвічну боротьбу Росії із Заходом;
  • виправдання придушення церковного життя в Україні, її національно-історичних релігійних традицій;
  • заперечення права українських церков на автокефалію;
  • поширення ідеї про те, що будь-яке національне самоусвідомлення українців і білорусів загрожує “триєдиному російському народу”, зменшує його популяцію, а тому повинно жорстоко придушуватися, зокрема із застосуванням збройних сил;
  • обґрунтування російського месіанства та цивілізаторсько-просвітницької історичної ролі Росії у процесі становлення та розвитку Української держави;
  • виправдання злочинів російських військових, вчинених на території України, як таких, що усувають перешкоди для здійснення особливої російської місії у світі;
  • поширення та роз’яснення ідей необхідності збирання “російських земель”, що не мають чітко окреслених кордонів і охоплюють всі території, на яких проживають носії російської мови чи православні віряни;
  • обґрунтування усунення перешкод, зокрема воєнним шляхом, для возз’єднання “розділеного російського народу”.