Мовне питання в Україні залишається нагальним ще з 90-х років, адже значна частина населення України продовжує користуватися російською мовою. І саме російськомовність наших співвітчизників стала одним із інструментів Кремля у спробі розвалити українське суспільство. Розуміючи це, українці поступово починають повертатися до української мови спілкування.

«Якщо існує загроза для мови народу, це означає, що існує загроза для існування держави», — стверджував член Французької академії Жан Дютур після ухваленням парламентом Франції закону про охорону французької мови у 1994 році.

Тому недивно, що мовне питання в Україні залишається нагальним ще з 90-х років, адже значна частина населення нашої країни продовжує користуватися російською мовою. І саме російськомовність наших співвітчизників стала одним із інструментів Кремля у спробі розвалити українське суспільство. Розуміючи це, українці поступово починають повертатися до української мови спілкування.

Український письменник, кам’янчанин Сергій Злючий впевнений, що необхідно якнайактивніше створювати українськомовне середовище в нашому суспільстві, адже мова в усьому світі є не лише інструментом комунікації, а й культурним цементом нації.

«Промисловість, наука, економіка, безумовно, важливі галузі, але все це руйнується, коли немає головного – української мови, культури, історії з духом українського патріотизму. Тоді ми отримуємо те, що наші заводи за безцінь продаються ворогам і вирізаються на металобрухт, в школах продовжують виховувати українофобів, які не знають рідної мови, а в університетах досі за взірець береться «Короткий курс ВКП (б)», – зауважує письменник.

Пан Сергій розповів, що перейшов на спілкування українською на самому початку 90-х років. Тоді в місті важко було знайти українськомовне середовище, і йому з однодумцями прийшлося створювати це з нуля. «Спочатку ми почали спілкувалися українською в родині, з друзями, а вже згодом почало розширюватися коло людей, які також розуміли необхідність переходу до спілкування рідною мовою».

Натомість мешканка Кам’янського Олена Титаренко порівняно нещодавно почала розмовляти виключно українською мовою. Як розповіла жінка, перейти на рідну мову у повсякденному спілкуванні її спонукали кілька підстав. По-перше, онук, який навчається у школі і йому потрібно допомагати робити домашнє завдання; а по-друге, початок війни на сході України.

«Я ніколи не любила радянщину, — зізнається Олена, — але з початком війни я зрозуміла, що ненавиджу Росію і не хочу балакати мовою агресора».

Пані Олена розповіла, що бажання розмовляти українською було недостатньо, щоб почати вільно спілкуватися українською, адже спочатку її мова не була чистою, не вдавалося уникнути суржику та помилок. Перше, що вона зробила, – почала читати багато української літератури.

«Я взяла у своєї сестри, яка викладає українську мову, словник і просто читала його. Для себе я тоді відкрила стільки цікавих слів! — розповідає жінка. — Далі я вмовила її разом ходити пішки на роботу і розмовляти українською, щоб вона мене виправляла та підказувала. Одного разу я поїхала до Львова і відвідала лекцію Ірини Фаріон у «Львівській політехніці». Саме тоді я остаточно закохалася в українську мову і стовідсотково вирішила, що більше ніколи не буду говорити російською».

Зараз Олена Титаренко вільно розмовляє державною мовою у повсякденному житті і навіть, працюючи у власному магазині, з покупцями спілкується виключно українською.

Для тих, хто бажає почати розмовляти державною мовою, але все ще вагається, у Кам’янському проходять курси української мови. Заняття проводить письменниця Євгенія Яворська, викладач української та англійської мов, член Національної спілки письменників України.

«Головна мета курсів — створити у місті український простір, адже, на жаль, це питання й досі дуже болюче у нашому суспільстві, – зазначила Євгенія Яворська. – Місто переважно російськомовне, але люди хочуть переходити на українську і поступово намагаються це робити. Головна проблема в тому, що більшість мешканців нашого міста знають українську мову, але не користуються нею, тому що живуть у російськомовному середовищі і вважають, що оточення їх не сприйме. Хоча зараз в суспільстві з’являється нагальна потреба користуватися національною мовою».

Як пояснила викладач, створення україномовних курсів стало підґрунтям розвитку мови у Кам’янському, а люди побачили, що вони не одні у своєму прагненні спілкуватися державною мовою.

«Тут вони тренуються, а виходячи на вулицю, вже зможуть вільно спілкуватися українською, – пояснила Євгенія Яворська. – Наприклад, випускниця нашого курсу працює у книгарні, і тепер вона з покупцями спілкується лише українською».

До речи, організатори курсів планують створити у Кам’янському Український клуб, де окрім української мови можна буде пізнавати маловідому історію, культуру та етнографію України. Як пояснив Сергій Злючий, це буде місце, де кам’янчани зможуть реалізувати себе як українці.

Катерина Кіба