Викладав Захист Вітчизни школярам – тепер захищає Вітчизну у ЗСУ. 

В ньому тісно переплелися любов до дітей та військова справа. Кадровий військовий Сергій Лоза після звільнення в запас присвятив життя дітям. Викладав в гімназії №11 предмет Захист Вітчизни. Нині боронить небо над Дніпропетровщиною у військах ППО.

«Даємо «прикурити» ворогові. Збиваємо їхні залізяки, які летять нашим небом. Ракети, безпілотники. Навіть «хвальоні». Ті, що вважаються дуже складними «розумними» цілями»,  – зазначив Сергій Михайлович. 

Каже, зенітно-ракетні комплекси – колективна зброя. Перемоги у повітрі залежать від десятків людей. Головне, працювати злагоджено. Боєць зазначив, його бригада «приземлила» вже щонайменше півтора десятка повітряних цілей.

Захищати країну 51-річний педагог пішов у перші дні повномасштабного вторгнення. Військову кар’єру почав майже 35 років тому – одразу після школи. Закінчив вище командне училище, служив у Збройних Силах України. Пізніше готував сержантів – навчав володіти зброєю. А ще – тактичній підготовці.

У 2013-му пішов викладати учням гімназії Захист Вітчизни. За декілька років став бронзовим призером Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності «Учитель року».

«З початком війни уроки довелося відкласти. 28 лютого я вже був у війську. Адже вмію пильнувати українське небо. Маю бойовий та командирський досвід. Нині керую взводом. Проводжу заняття з тактичної медицини і вогневої підготовки», – розповів захисник. 

Зізнається, найтяжче було перші тижні. Хвилювався, чи зможе бути корисним, чи потягне навантаження.

«З 24 лютого в мене дуже зміцнилася віра в людей. Пліч-о-пліч в однаковій формі захищають рідну землю і 20-річний програміст, і 50-річний бізнесмен», – сказав боєць. 

Серед інших на фронті чимало його випускників. Вони раз по раз телефонують своєму наставнику, радяться. Молодші учні присилають малюнки, записують мотивуючі відео.

«Один з моїх вихованців – пілот винищувача. Є й ті, хто тримав оборону під Києвом. Вони ще тоді казали: «Не хвилюйтеся. Все буде добре. Ми їх там лупимо», – згадує Сергій Лоза. 

Вдома на бійця чекають дружина і донька-студентка медичного вишу. А 28-річний син, як і батько, захищає країну у лавах ЗСУ.

«Все, що відбувається – наче дурний сон. Всього цього не має бути. Але добро завжди перемагає зло. Ми незламні та здобудемо перемогу», – впевнений військовослужбовець.