Ким був Володимир Михайлюк

Протоієрей Володимир Іллярович Михайлюк народився 6 червня 1966 року в селі Швейків Монастириського району Тернопільської області в сім’ї робітників.

У 1981 році закінчив місцеву восьмирічну школу, після чого вступив до Богородчанського професійно-технічного училища, яке закінчив у 1984 році за спеціальністю столяр. Після завершення навчання працював у тресті «Прикарпатський».

У 1984–1986 роках проходив строкову службу в лавах Радянської Армії. Після демобілізації, до листопада 1987 року, продовжив працювати за попереднім місцем роботи.

З листопада 1987 року і до вступу в духовну семінарію працював столяром у Московській духовній семінарії.

У 1988 році був зарахований до першого класу Московської духовної семінарії.

4 серпня 1990 року вступив у церковний шлюб.

3 квітня 1991 року в Покровському академічному храмі Свято-Троїцької Сергієвої лаври Високопреосвященнішим Олександром, архієпископом Дмитрівським, був рукопокладений у сан диякона.

У 1992 році закінчив Московську духовну семінарію, після чого був направлений у розпорядження Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира та прийнятий до кліру Хмельницької єпархії.

19 вересня 1992 року за Божественною літургією в Чудо-Михайлівському храмі смт Нова Ушиця Хмельницької області єпископом Хмельницьким і Кам’янець-Подільським Питиримом був рукопокладений у сан священника.

З 19 жовтня 1992 року по 18 березня 1999 року ніс пастирське служіння як настоятель Свято-Успенського храму села Крушанівка та храму на честь Казанської ікони Божої Матері села Колодіївка Хмельницької області.

14 квітня 1996 року Архієпископом Кам’янець-Подільським і Городоцьким Ніконом був нагороджений правом носіння наперсного хреста з прикрасами.

У березні 1999 року переведений до кліру Криворізької єпархії та призначений настоятелем храму на честь святої рівноапостольної княгині Ольги в місті Дніпродзержинську з благословенням на організацію парафіяльної громади та вирішення питання щодо облаштування храму.

7 травня 2000 року Єпископом Криворізьким і Нікопольським Єфремом нагороджений правом носіння митри.

3 червня 2008 року Архієпископом Криворізьким і Нікопольським Єфремом призначений благочинним Дніпродзержинського округу Криворізької єпархії.

Після утворення у 2010 році Дніпродзержинської і Царичанської єпархії продовжив нести служіння як настоятель храму на честь святої рівноапостольної княгині Ольги та благочинний Дніпродзержинського (згодом Кам’янського) округу новоутвореної єпархії.

10 травня 2016 року Архієпископом Дніпродзержинським і Царичанським Володимиром нагороджений правом носіння другого наперсного хреста з прикрасами.

24 лютого 2017 року був призначений настоятелем храму на честь Казанської ікони Божої Матері міста Кам’янське, не залишаючи при цьому попереднього місця служіння.

За роки пастирської праці був відзначений орденами, грамотами та нагородами Української Православної Церкви, а також державними й міськими відзнаками.

Після його блаженного упокоєння без люблячого батька й турботливого чоловіка залишилися дружина та троє дітей.