Дослідники, аналітики, винахідники та інженери можуть стати головним ресурсом для підвищення економіки нашої країни, адже саме вони стоять за успіхами кожної великої компанії. Сьогодні ми повинні не лише захищати науковців, а й забезпечити для них сприятливі умови, щоб нові технології та продукти створювалися саме в Україні.

«Згідно зі звітами Європейської комісії, до весни 2023 року через повномасштабне вторгнення було знищено або пошкоджено 35% наукової інфраструктури, а близько 25% українських дослідників вимушено покинули країну. Щоб не втратити весь науковий потенціал, ми мусимо діяти вже зараз», – говорить інвестор та ІТ-бізнесмен Сергій Токарєв.

Дослідження та розробки – двигун глобального прогресу

Світові витрати на дослідження та розробки (R&D) з початку 2000-х років зросли майже втричі. На 2023 рік цей показник склав 2,75 трильйони доларів, а лідерами вважаються Ізраїль та Південна Корея, які інвестують в R&D 5,5% та 4,9% ВВП. В свою чергу країни ЄС витрачають в середньому 2,2% ВВП. На жаль, Україна навіть до повномасштабного вторгнення вкладала лише 0,29% ВВП, і зараз цей показник не покращився.

Але сучасна економіка диктує свої правила, тому швидкість розробки інноваційних технологій невпинно зростає. Варто лише згадати штучний інтелект, який сьогодні інтегрують чи не в усі галузі. Тому важливо викладатися на максимум, аби Україна стала місцем, де будуть створювати подібні інновації.

«В нас є STEM-потенціал. Жахливі реалії війни призвели до неймовірного стрибка в галузі оборонних технологій. Через повномасштабне вторгнення українські винахідники та дослідники почали буквально в гаражах і майстернях розробляти інноваційні рішення для війська. Практично йдеться про цілу індустрію мілітарі стартапів», – наголошує Сергій Токарєв.

Сьогодні Україна вважається одним з найбільших виробників дронів у світі. Але справа не лише в MilTech. Наприклад, компанію Esper Bionics, яка спеціалізується на створенні біонічних протезів, було визнано журналом Time кращою в 2022 році.

Подібні приклади демонструють високу компетенцію українських спеціалістів у галузі STEM. Цей потенціал не лише можна, а й необхідно розвивати в інших сферах, як-от енергетика, агротехнології або кібербезпека.

Як розкрити STEM-потенціал

Обираючи майбутню професію, з’являється безліч питань: де працюватимете, чи є перспективи, чи можна знайти роботу за спеціальністю тощо. Щоб їх вирішити, потрібно розробити цілісну систему та інфраструктуру, що спонукатимуть людину йти вчитися та працювати у STEM.

Сергій Токарєв виділяє кілька ключових точок:

• Мотивація вчителів – потрібно забезпечити педагогам конкурентну заробітну плату та створити навколо них соціальний престиж.
• Популяризація STEM серед школярів – щоб у країні з’явились нові аналітики, науковці, дослідники, інженери та винахідники, необхідно вже зараз впроваджувати позакласні курси, олімпіади та конкурси для школярів.
• Більше дівчат у STEM – завдяки підтримці держави різноманітні освітні програми та школи дозволять забути про стереотипи та збільшити кількість жінок у цій галузі.
• Інструменти комерціалізації для студентів – потрібно запроваджувати прикладні моделі навчання, щоб освіта давала не лише теорію, а й практичні навички.
• Співпраця науки та бізнесу – створюючи технопарки, інноваційні хаби в університетах та акселератори, можна налагодити зв’язок між підприємцями та науковцями.

Сергій Токарєв наголошує на тому, що Україна має всі шанси вийти у лідери серед країн, які створюють технологічні інновації. У нас є таланти, приклади проривів і мотивація.